Page 4 - Раціональне харчування

4.Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізм

1. Особливості гуморальної регуляції
У нашому організмі для постійної регуляції фізіологічних процесів
використовують два механізми: нервовий і гуморальний.
За гуморальної регуляції для передачі інформації застосовуються рідкі
середовища організму(кров, лімфа, рідна спинного мозку та ін.). Сигнали
передаються за допомогою хімічних речовин: гормонів, медіаторів, біологічно

активних речовин, електролітів та ін.
Гуморальна регуляція має такі особливості:

 немає точного адресата – з током біологічних рідин речовини можуть
потрапляти до будь-яких клітин організму;
 швидкість доставки інформації невелика – визначається швидкістю току
біологічних рідин (0,5-5 м/с);
 тривалість дії.

2. Особливості нервової регуляції
Нервова регуляція здійснюється за допомогою центральної та периферичної
нервової системи. Сигнали передаються за допомого імпульсів.
Особливості нервової регуляції:
 має точного адресата – сигнали доставляються до цілком визначених
органів та тканин;
 висока швидкість доставки інформації – швидкість передачі нервового
імпульсу до 120 м/с;

 короткочасність дії.
Для нормальної регуляції організму потрібна взаємодія нервової та
гуморальної регуляції, при цьому організм функціонує як єдине ціле.
3. Взаємодія нервової та гуморальної регуляції
Як приклад давайте згадаємо регуляцію рівня глюкози в крові. За надлишку
цукру в крові нервова система стимулює функцію внутрішньосекреторної

частини підшлункової залози. Внаслідок цього в кров надходить більше
гормону інсуліну, і зайва глюкоза під його впливом відкладається в печінці та
м’язах у вигляді глікогену. За посиленої м’язової роботи, коли підвищується
споживання глюкози і в крові її стає недостатньо, посилюється діяльність
надниркових залоз.
Гормон надниркових залоз адреналін сприяє перетворенню глікогену за
глюкозу.
Інший приклад – зміна осмотичного тиску крові в разі спраги. Цей тип тиску
збільшується через дефіцит вологи всередині організму.
Це призводить до подразнень осмотичних рецепторів. Збудження, що

з’явилося, через нерви передається і ЦНС. З неї численні імпульси
потрапляють до гіпофізу, відбувається стимуляція з виділенням
антидіуретичного гормону гіпофізу. З кров’ю гормон потрапляє до звивистих
ниркових каналів, відбувається посилення зворотного всмоктування вологи з