Page 6 - Клітини
P. 6

5.ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ОНКОГЕННІ ЧИННИКИ


                        ОНКОЛОГІЧНІ  ЗАХВОРЮВАННЯ  (від  грец.  онкос  —  пухлина  і
                  логос — наука) — це спадкові порушення, що зумовлені появою в організмі
                  змінених        (трансформованих)           соматичних         клітин.      Ці      хвороби
                  супроводжуються  утворенням  пухлин  доброякісного  (аденома,  папілома,
                  ліпома) або злоякісного (рак, саркома, аденокарцинома, лімфома) характеру.
                  Онкозахворювання  — це друга з основних причин смертності у світі після
                  серцево-судинних. Найпоширенішими онкологічними захворюваннями є рак
                  легень, молочних залоз, передміхурової залози, товстої кишки, шкіри, лейкоз.
                        Трансформовані  клітини  характеризуються  низкою  особливостей:
                  нерегульований  безмежний  ріст,  неконтрольований  поділ,  порушення
                  диференціації, здатність до інфільтрації (вростання в навколишні тканини) та
                  знищення сусідніх нормальних клітин, можливість мігрувати по організму й
                  утворювати метастази — вторинні колонії в органах і тканинах. В організмі
                  тварин  й  людини  трансформації  зазнають  найбільшою  мірою  клітини
                  епітеліальних тканин.
                        Перетворення  нормальних  клітин  на  трансформовані  визначаються
                  змінами генів, відповідальних за регуляцію клітинного циклу, диференціації
                  та  запрограмованої  загибелі  клітин.  Гени,  причетні  до  розвитку
                  онкозахворювань,  зазвичай  поділяють  на  три  групи  —  протоонкогени,
                  антионкогени та гени-мутатори.
                      •  Протоонкогени — гени, нормальна функція яких полягає в стимуляції
                         поділу клітини та пригніченні апоптозу. До цієї групи відносять також
                         гени, що стимулюють проростання судин в орган або тканину. Мутації
                         цих  генів  стимулюють  розвиток  новоутворень,  і  при  цьому  вони
                         перетворюються на онкогени.
                      •  Антионкогени  — гени, нормальна функція яких полягає в затриманні
                         процесів  поділу  клітин  та  активації  апоптозу.  Для  розвитку
                         новоутворення в більшості випадків потрібна інактивація обох алелів
                         генів.
                      •  Гени-мутатори  —  гени,  нормальна  функція  яких  полягає  в
                         підтриманні цілісності геному.

                      Онкогенні  чинники  —  це  чинники,  що  можуть  спричиняти  або
                  прискорювати  розвиток  новоутворення.  Вони  можуть  призвести  до
                  незворотної  дії  або  пошкодження  в  тих  частинах  генетичного  апарату,  що
                  здійснюють контроль над соматичними клітинами.
                      Профілактика  онкозахворювань  —  це  комплекс  заходів,  спрямованих
                  на  попередження  захворювань  та  усунення  чинників  ризику.  Основним
                  чинником,  що  зумовлює  розвиток  онкологічних  захворювань,  є  старіння.  З
                  віком  збільшується  ймовірність  виникнення  онкоклітин  і  послаблення
                  функції  імунної  системи.  Більшість  онкозахворювань  розвиваються  в  осіб
                  старших  за  55  років,  тому  для  цієї  вікової  категорії  особливо  важливо
                  звертати увагу на появу незвичних симптомів і регулярно обстежуватися.
                        Значну  роль  у  розвитку  онкологічного  захворювання  відіграє
                  спадковість:  за  наявності  онкологічної  патології  у  батьків, братів  та  сестер
   1   2   3   4   5   6   7