Page 3 - Білки
P. 3

Через  ці  центри  на  активність  ферментів  впливають  такі  регуляторні
                  чинники,  як  продукти  реакцій,  гормони,  нейромедіатори  та  ін.  Регуляторні
                  чинники,  що  підвищують  активність  ферментів,  називають  активаторами
                  (йони кислот, жовчні кислоти для ліпаз), а ті, що зменшують, - інгібіторами
                  (наприклад, катіони важких металів);
                  •  специфічність,         що      визначається       здебільшого       комплементарною
                  відповідністю між ділянкою ферменту й молекулою субстрату;
                  •  залежність  активності  від  певних  умов  (рН,  температури,  тиску,
                  концентрації субстрату та ферментів);
                  •  невитратність  -  прискорюють  реакції,  але  самі  при  цьому  не
                  витрачаються та ін.
                  Отже,      здатність      ферментів       впливати      на     швидкість       біохімічних
                  реакцій      є   вирішальною         умовою       для    процесів      обміну      речовин
                  і перетворення енергії у клітинах та організмах.
                  Класифікація ферментів за хімічним складом включає прості та складні фер-
                  менти. Прості ферменти (однокомпонентні) містять лише білкову частину.
                  Більшість  ферментів  цієї  групи  можуть  кристалізуватися.  Прикладами
                  простих  ферментів  є  рибонуклеаза,  гідролази,  уреаза  та  ін.  Складні
                  ферменти  (двокомпонентні)  складаються  з  білкового  (апоферменту)  й
                  небілкового  (кофактора)  компонентів.  Білковий  компонент  визначає
                  специфічність  ферментів,  синтезується,  як  правило,  організмом  та  є
                  чутливим до зміни температури. Небілковий компонент визначає активність
                  складних  ферментів  і,  як  правило,  надходить  в  організм  у  вигляді
                  попередників  або  в  готовому  вигляді  та  зберігає  стабільність  за
                  несприятливих умов.
                  Яка біологічна роль ферментів?
                  За  біологічним  значенням  ферменти  поділяють  на  метаболічні,  травні  й
                  захисні.
                         Метаболічні ферменти - група ферментів, що каталізують анаболічні
                  й  катаболічні  реакції  у  клітинах.  Вони  можуть  міститися  в  гіалоплазмі
                  (ферменти  бродіння),  в  ядрі  (РНК-полімераза,  ДНК-полімераза),  в
                  мітохондріях  (дегідрогенази  й  цитохроми  дихального  ланцюга),  на
                  рибосомах              (синтетази             білків),            у          хлоропластах
                  (рибулозобіфосфаткарбоксилаза, або РуБісКо, - фермент фіксації СО ) та ін.
                                                                                                      2
                  Метаболічні  ферменти  беруть  участь  у  процесах  дихання,  росту,
                  подразливості, скорочення м'язів тощо.

                  •  Травні  ферменти  -  група  ферментів,  що  розщеплює  складні  органічні
                  сполуки  та  їх  комплекси  до  простіших.  Ці  ферменти  в  живій  природі
                  спостерігаються  в  лізосомах  твариноподібних  організмів,  секреторних
                  міхурцях  грибів,  травних  секретах  комахоїдних  рослин,  травній  системі
                  тварин . Травні ферменти належать до групи гідролаз, що каталізують реакції
                  гідролізу.
                  Так,  у  травному  тракті  хребетних  тварин  й  людини  наявні  протеази
                  (каталізують  розщеплення  білків  до  амінокислот  у  шлунку  і  тонкому
                  кишечнику), ліпази (ферменти розщеплення ліпідів до жирних кислот і
                  гліцеролу  у  тонкому  кишечнику),  амілази  (ферменти  розщеплення
                  вуглеводів до моносахаридів в ротовій порожнині і товстому кишечнику)
                  •
                       Серед  ферментів  є  й  такі,  що  захищають  від  токсичних  речовин
                  (наприклад,        антиоксидантні         ферменти        пероксидаза,        каталаза      й
                  супероксиддисмутаза), від втрат крові (наприклад, ферменти зсідання крові -
                  тромбін, фібрин). (Див.  Мал. 1)
   1   2   3   4   5