Page 3 - Способи

організмів для птахів й ссавців характернахімічна терморегуляція, що є

потужним джерелом внутрішнього тепла.
У гомойотермних організмів наявні також різноманітні й досконаліші
механізми фізичної та етологічної терморегуляції. Загалом гомойотермія
забезпечує біологічну активність організмів у широкому діапазоні

температур, але потребує значних енергетичних затрат на терморегуляцію.
Отже, основними стратегіями виживання організмів у
температурних умовах, що змінюються, є пойкілотермія й гомойотермія.

3.БІОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ПРАВИЛ БЕРГМАНА ТА АЛЛЕНА
Залежність розмірів і пропорцій тіла тварин у зв'язку із температурними

умовами описують правила Бергмана та Аллена.
Правило німецького еколога Карла Бергмана (1814-1865) сформульоване
ще у 1847 р. й відображає адаптацію тварин для підтримання сталої

температури тіла за різних кліматичних умов: якщо два близькі види
гомойотермних тварин відрізняються розмірами, то більший мешкає в
холоднішому, а дрібніший - у теплішому кліматі. Поясненням цього правила
є те, що у тварин теплоутворення залежить від маси (об'єму) тіла, а

тепловіддача - від площі поверхні тіла . Мал.1 Правило Бергмана і Алена

Отже, біологічним підґрунтям правил Бергмана та Алена, що
вказують на залежність розмірів гомойотермних тварин від

температурних умов, є принцип взаємозв'язку між масою та поверхнею
тіла.