Page 7 - Генетика
P. 7

ав                 АаВв              Аавв               Аавв               ааВв
                  Ав                 АаВв              Аавв               ААвв               АаВв
                  аВ                 АаВВ              ааВв               АаВв               ааВВ


                  Розщеплення за фенотипом:
                  Жовті і гладенькі (ААВВ, ААВв, АаВВ, АаВв) – 9
                  Жовиі зморшкуваті (ААвв, Аавв) – 3
                  Зелені гладкі (ааВВ, ааВв) – 3
                  Зелені зморшкуваті (аавв) – 1                              9:3:3:1

                  5. Основними положеннями теорії успадкування Менделя є такі
                        Кожна ознака даного організму контролюється парою спадкових
                  задатків (алельних генів). Два алелі одного гена, наявні в однієї особини, не
                  можуть  зливатись  між  собою  чи  модифікувати  одне  одного.  Через  те
                  залишаються, як висловлювався Мендель, «незабрудненими».
                        Якщо  організм містить два різні алелі за  певною ознакою, то один із
                  них може пригнічувати прояв іншого (принцип домінування).
                        Під час мейозу спадкові задатки розділяються, і кожна гамета отримує
                  по  одному  задатку  з  кожної  пари  (принцип  розщеплення).  Якщо  статеве
                  розмноження         й    запліднення       не    відбуваються,       закономірності        не
                  справджуються.
                        При  утворенні  чоловічих  й  жіночих  гамет  у  кожну  з  них  може
                          потрапити  будь-який  алельний  ген  з  однієї  пари  (принцип
                          незалежного успадкування ознак).
                        Кожний  організм  успадковує  по  одному  алельному  гену  за  кожною
                  ознакою від кожного з батьків (принцип чистоти гамет).
                        Отже,  закономірності  Менделя  стали  підґрунттям  для  розвитку
                  класичної  генетики,  а  на  сучасному  етапі  дають  змогу  зрозуміти
                  набагато  складніші  моделі  успадкування  ознак,  що  в  живій  природі  є
                  переважаючими.

                        6. Основними видами взаємодії алельних генів є повне домінування,

                  неповне домінування, кодомінування та множинний алелізм.
                        Повне  домінування  –  це  форма  взаємодії  алельних  генів,  за  якої  у
                  гетерозиготного  організму  домінантний  алель  (А)  повністю  пригнічує  дію
                  рецесивно  го  (а).  У  результаті  такого  впливу  в  гетерозигот  спостерігається
                  домінантний прояв ознаки. Прикладом цієї форми взаємодії є успадкування
                  кольору плодів у томата, довжини стебла в гороху та ін.
                        Неповне  домінування  –  це  форма  взаємодії  алельних  генів,  за  якої  у

                  гетерозиготного організму (Āа) домінантний алель (Ā) не повністю пригнічує
                  рецесивний алель (а), внаслідок чого проявляється проміжний стан ознаки. За
                  повного  домінування  розщеплення  за  генотипом  і  фенотипом  збігається  й
                  становить 1  :  2  :  1. Прикладами ознак, які успадковуються за неповним
                  домінуванням,  є:  форма  волосся  людини  (кучеряве,  хвилясте  й  пряме),

                  забарвлення пір’я курей (чорне, зозулясте й біле).
                        Множинний  алелізм  –  це  явище,  за  якого  ознака  в  популяції
                  визначається  не  двома,  а  декількома  алелями.  Множинні  алелі  виникають
   2   3   4   5   6   7   8   9