Page 2 - Генетика
P. 2

сором’язливість,  схильність  до  щастя,  здатність  переносити  стрес,  тягу  до
                  подорожей чи лінощів тощо.
                        З досліджень спадкових  основ груп крові тварин і людини, чутливості
                  різних видів організмів та окремих особин до дії токсинів і сприйнятливості
                  до  інфекцій  розпочала  свій  розвиток  імуногенетика.  Нині  її  досягнення

                  застосовують у трансплантології, біотехнології, селекції та ін.
                        Отже, досягнення сучасної генетики є основою багатьох досліджень
                  й досягнень у таких галузях діяльності людини, як медицина, екологія,
                  психологія, біотехнологія, промисловість тощо.


                   2.  Генетична термінологія і символіка
                       Спадковість  —  здатність  живих  організмів  передавати  свої  ознаки  і
                  особливості індивідуального розвитку нащадкам.
                        Мінливість — здатність живих організмів набувати нових ознак і їхніх
                  станів у процесі індивідуального розвитку.
                        Ген — дискретна функціональна одиниця спадковості, з допомогою якої
                  відбувається  запис,  зберігання  та  передача  генетичної  інформації  в  ряді
                  поколінь,  певна  ділянка  молекули  ДНК  (або  РНК  у  деяких  вірусів),
                  розташована  на  певній  ділянці  (у  певному  локусі)  хромосоми  еукаріотів,  у
                  бактеріальній хромосомі чи плазміді у прокаріотів або в молекулі нуклеїнової
                  кислоти вірісів.
                        Алель — один з можливих станів (варіантів) гена.
                        Домінантний  алель  —  алель,  який  пригнічує  прояв  іншого  алеля
                  певного гена. Залежно від ступеня пригнічення виділяють повне чи неповне
                  домінування.
                        Рецесивний  алель  —  алель,  прояв  якого  пригнічується  іншим  алелем
                  певного гена.
                        Алель дикого типу — алель, який поширений у природних популяціях
                  певного  виду  й  обумовлює  розвиток  ознак,  що  є  характерними  для  цього
                  виду.
                        Локус — місце розташування алелей певного гена на хромосомі.
                        Гомозигота  —  диплоїдна  або  поліплоїдна  клітина  (особина),
                  гомологічні  хромосоми  якої  мають  однакові  алелі  певного  гена.  У
                  гомозиготному стані проявляються і домінантні, і рецесивні алелі.
                        Гетерозигота  —  диплоїдна  або  поліплоїдна  клітина  (особина),

                  гомологічні  хромосоми  якої  мають  різні  алелі  певного  гена.  У
                  гетерозиготному  стані  в  разі  повного  домінування  проявляється  дія
                  домінантного  алеля,  а  за  неповного  домінування  ознака  має  проміжне
                  вираження між домінантним і рецесивним алелями.
                        Гемізигота  —  диплоїдна  клітина  (особина),  яка  має  лише  один  алель
                  певного гена. Цей стан виникає внаслідок того, що в деяких видів особини
                  однієї  зі  статей  мають  дві  різні  статеві  хромосоми  або  лише  одну  статеву
                  хромосому.
                        Генотип — сукупність усіх генів соматичної клітини, які одержані від
                  батьків.  Генотип  —  носій  генетичної  інформації,  який  контролює
                  формування всіх ознак організму, тобто його фенотипу.
                        Фенотип — сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на
                  основі  взаємодії  генотипу  з  умовами  зовнішнього  середовища.  Фенотип
   1   2   3   4   5   6   7