Page 4 - Генетика

рестриктази розпізнають тільки відповідні послідовності нуклеотидів і
розрізають ДНК у визначених місцях.
Наступним етапом молекулярно-генетичного аналізу є одержання копій
з досліджуваних фрагментів ДНК. Отримання достатньої кількості
фрагментів ДНК відбувається шляхом ампліфікації ДНК за допомогою
полімеразної ланцюгової реакції. Копіюють видокремлені фрагменти ДНК за
допомогою спеціальних ферментів – полімераз. Копійовані фрагменти ДНК
за допомогою електрофорезу на гелі розділяють на фракції. Під дією
електричного поля фрагменти ДНК рухаються в гелі зі швидкістю, що
залежить від їх довжини: чим вони коротші, тим швидкість більша. У
результаті цього фрагменти ДНК через деякий час займають певне місце на
гелі у вигляді окремих смужок, що дає змогу оцінити неповторність
структури ДНК.
Отже, особливостями організації молекулярно-генетичних методів
досліджень є використання фрагментів ДНК, ферментів-рестриктаз і
спеціальних методів для отримання, розмноження й вивчення ділянок
ДНК.
Найпоширеніших молекулярно­ генетичних методів
Секвенування генів (від лат. sequentum – послідовність) – методи
встановлення послідовності нуклеотидів у молекулах ДНК. Сканування гелю
з нуклеотидами лазерним променем, дає змогу визначити різні нуклеотиди й
прочитати послідовність.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – метод збільшення кількості
фрагментів ДНК у біологічному матеріалі. Метод широко використовують у
біологічній і медичній практиці для клонування генів, дослідження мутацій,
виділення нових генів, створення генетично модіфікованих організмів,
діагностики захворювань, ідентифікації малих кількостей ДНК, встановлення
батьківства тощо.
Генетичні маркери – специфічні нуклеотидні послідовності з відомою
первинною структурою, які дають змогу ідентифікувати аналізовану
нуклеїнову кислоту. Молекулярно-генетичними маркерами можуть бути
білки та ділянки ДНК у вигляді генів або коротких послідовностей
нуклеотидів. На сьогодні генетичні маркери вже застосовуються в таких
галузях діяльності людини, як криміналістика, біотехнологія, селекція,
антропологія, генетична інженерія, медицина, спорт та ін. У сільському
господарстві SТР-аналіз слугує для досліджень варіабельності геному та
поліморфізму, що впливає на продуктивність сортів, у медицині існують
маркери спадкових і онкологічних захворювань, у спорті – для визначення
схильності спортсменів до занять певним видом спорту. У криміналістиці
широко застосовується метод «генетичних відбитків пальців».
Отже, секвенування генів, полімеразна ланцюгова реакція,
застосування генетичних маркерів допомагають вивчати процеси
життєдіяльності на молекулярному рівні організації життя й
застосовувати ці знання в різних галузях діяльності людини.

4. Перший, другий і третій закони Г. Менделя (моногібридне та
дигібридне схрещування)
Основні закономірності успадкування були відкриті Г. Менделем в 1865
році і опобліковані в роботі «Досліди над рослинами гібридами». Основою