Page 3 - Генетика

ніколи не відображає генотип цілком, а лише ту його частину, яка
реалізується в певних умовах онтогенезу. У процесі розвитку організму
фенотип змінюється. Межі, в яких змінюються фенотипові прояви генотипу,
називаються нормою реакції.
Чисті лінії – це генотипно однорідні нащадки однієї особини,
гомозиготні за більшістю генів і одержані внаслідок самозапилення або
самозапліднення.

3. Методи генетичних досліджень

Мал.1 Методи генетичних досліджень

Молекулярна генетика – це розділ генетики й молекулярної біології,
що вивчає молекулярні основи спадковості й мінливості живих організмів і
вірусів. Найголовнішими досягненнями молекулярної генетики є з'ясування
хімічної природи гена, штучний синтез гена, з'ясування механізмів
реплікації, транскрипції, зворотної транскрипції, трансляції, репарації,
регуляції експресії та біосинтезу білків.
Отже, молекулярна генетика вивчає структури, що зберігають й
формують генетичну інформацію, та їх функціональні властивості.
Молекулярно­генетичні методи – це методи дослідження структури й
мінливості генетичного апарату, з яким пов’язані процеси збереження й
реалізації спадкової інформації. За їх допомогою науковці можуть визначати
подібність та відмінності геномів різних організмів, виявляти ушкодження
структури ДНК, встановлювати нуклеотидні послідовності генів у нормі й у

разі захворювань тощо.
Для проведення молекулярно-генетичних досліджень використовують
не всю ДНК, а лише невеликі фрагменти, що є різними в різних особин.
Для виявлення необхідних фрагментів застосовують метод гібридизації
ДНК з використанням ДНК-зондів. Вирізання відповідних фрагментів ДНК
здійснюють за допомогою особливих ферментів-«ножиць» – рестриктаз. Різні