Page 2 - Вітаміни

За властивостями вітаміни поділяють на водо- та жиророзчинні. Розчинність
впливає на всмоктування, транспортування, зберігання та екскрецію вітамінів. Так,
гідрофільні вітаміни містяться у соковитих складниках їжі, а гідрофобні – в жирах і
оліях. Водорозчинні вітаміни всмоктуються безпосередньо в кров, жиророзчинні
потрапляють спочатку в лімфу, а потім у кров і переносяться транспортними білками.
У клітинах водорозчинні вітаміни вільно циркулюють у цитоплазмі, в той час як

жиророзчинні. Вітаміни в харчових продуктах людини депонуються у вигляді
включень. Невеликий надлишок водорозчинних вітамінів може легко виводитись
через органи виділення. Через те що жиророзчинні вітаміни накопичуються в тілі, їх
вживають у відносно великих кількостях час від часу, щоб задовольнити потреби
організму, а ось водорозчинні мають надходити регулярно.

Автотрофні мікроорганізми й зелені рослини синтезують вітаміни самостійно. Не
всі вітаміни є обов'язковими для різних видів тварин. Так, вітамін С є необхідним для
людини, людиноподібних мавп і морських свинок, а для кроликів, щурів, мишей він не
є вітаміном, оскільки синтезується в організмі. Гетеротрофні організми
використовують синтезовані вітаміни в складі їжі або вступають в мутуалістичні
відносини з організмами, здатними їх утворювати. І лише деякі вітаміни можуть

синтезуватися в клітинах гетеротрофів. Так, у клітинах росткового шару шкіри
людини синтезується вітамін D, у клітинах печінки утворюються вітаміни В й В , але
3
1
в недостатній кількості. Усі інші вітаміни в організмі людини не синтезуються взагалі,
тому мають обов'язково надходити в складі харчових продуктів.
Отже, вітаміни потрібні організму в невеликій кількості, вони є водо- і

жиророзчинними; їхнє значення визначається участю в життєво важливих
процесах обміну речовин.

2.Водорозчинні вітаміни є гідрофільними сполуками, що нерозчинні в жирах і
органічних розчинниках. Ці вітаміни містять Нітроген, не накопичуються в клітинах і
виявляють свою дію в складі ферментів; можуть спричиняти гіповітамінози. До групи

водорозчинних вітамінів належать вітаміни В 1 (тіамін), B 2 (рибофлавін), B 3
(нікотинова кислота), В (пантотенова кислота), B6 (піридоксин), B (фолієва кислота),
5
9
B (ціанокобаламін), Н (біотин), С (аскорбінова кислота).
12
Вітамін В (тіамін, антиневритний) – кристалічна сполука, добре розчинна у
1
воді, стійка проти світла, кисню, нагрівання у кислому середовищі. Тіамін в складі
ферментів активно впливає на обмін речовин, а також на нервову регуляцію. Нестача
цього вітаміну призводить до захворювання бері-бері.

Вітамін В (рибофлавін, вітамін росту) – широко розповсюджений у
2
рослинному світі, синтезується мікроорганізмами. Є попередником флавінових
складних ферментів, що беруть участь у регулюванні окисно-відновних процесів. У
такий спосіб рибофлавін відіграє важливу роль у вуглеводному, білковому й жировому
обміні.