Page 4 - Екологія

Нині сформувалося близько ста напрямів екологічних досліджень. У зв'язку
з цим екологія розпалася на ряд наукових галузей та дисциплін, котрі значно
відійшли від початкового визначення екології як науки про відносини живих
організмів з оточуючим середовищем. Але в основі всіх сучасних напрямків
екології лежать фундаментальні ідеї біоекології.
У межах загальної екології відокремлюють чотири розділи:
• аутекологія (екологія видів, факторіальна екологія) вивчає організм та
умови його існування, онтогенез, розмноження, інші життєві функції в
певних умовах природного або штучно створеного середовища;
• демекологія (екологія популяцій) досліджує властивості популяцій у кон-
кретних умовах їх існування;
• синекологія (екологія біоценозів, біогеоценологія) вивчає різноманітні
угруповання рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів, трофічні зв'язки між
ними, форми співіснування;
• екосистемологія (екологія екосистем) - вивчає екосистеми всіх розмірів і
ступенів складності, їх розвиток, особливості, еволюцію та динаміку.
До прикладних галузей належать екологія лісових екосистем,
агроекологія, гідроекологія, екологія ґрунтів, екологія міських екосистем,
ландшафтна екологія, біосферологія (глобальна екологія), екологія
енергетики, космічна екологія та ін.

Тому серед основних завдань екології можна виділити такі:
- вивчення загального стану сучасної біосфери, умов його формування
та причин змін під впливом природних та антропогенних факторів;
- прогнозування динаміки стану біосфери в часі і просторі;
- розробка з урахуванням основних екологічних законів, шляхів
гармонізації взаємовідносин людського суспільства й природи,
збереження здатності біосфери до самоочищення, саморегулювання й
самовідновлення.
Головним завданням екології на майбутнє більшість вчених
вважає вирішення таких найголовніших глобальних проблем сучасності:
➢ розробка методів визначення екологічного стану природних
та штучних екосистем;
➢ спостереження за змінами в окремих екосистемах та в біосфері;
➢ створення бази даних та розробка рекомендацій для екологічного
безпечного планування господарської та соціальної діяльності
людини;
➢ застосування екологічних знань у справі охорони довкілля
та раціонального використання природних ресурсів;
➢ вивчення змін «якості» народонаселень та їх зв’язку зі структурою
суспільства;

➢ безпечне використання ядерних процесів та створення керованого
ядерного синтезу;
➢ створення замкнутих циклів в агротехніці;
➢ вивчення теплового балансу Землі у зв’язку із
забрудненням оточуючого середовища.