Page 5 - Система
P. 5

механізмом  дії  розрізняють  специфічну  й  неспецифічну  імунотерапію.
                  Специфічна  імунотерапія  передбачає  вплив  на  механізми  адаптивного
                  імунітету, а неспецифічна – на вроджені імунологічні процеси.

                         Імунотерапевтичний  вплив  може  бути  активним,  пасивним  та
                  адаптивним.  Активний  вплив  передбачає  залучення  природних  механізмів
                  імунної системи у відповідь на введення антигена (наприклад, використання

                  вакцин).  У  разі  пасивного  застосовують  готові  гуморальні  (сироватки,
                  імуноглобуліни, моноклональні антитіла) або клітинні (клоновані лімфоцити)
                  імунологічні препарати, що діють на природні захисні механізми. У випадку
                  адаптивної терапії або профілактики організм отримує речовини (цитокініни,

                  чинники росту), які сприяють виробленню природних засобів захисту.
                         Отже, в  імунокорекції  й імунотерапії застосовують різні методи й
                  засоби,  але  особливого  значення  набувають  методи  з  використанням

                  природного  для  організму  впливу  на  природні  механізми  імунного
                  захисту.


                         5.Особливості й різноманітність імунобіологічних препаратів

                         За  дією  на  імунну  систему  імунобіологічні  препарати  поділяють  на:

                  імуностимулятори  (активують  імунну  відповідь;  наприклад,  вакцини,
                  препарати  женьшеню),  імунодепресанти  (пригнічують  імунну  відповідь;
                  наприклад,  препарати  золота,  деякі  антибіотики)  та  імуномодулятори
                  (відновлюють і нормалізують функції імунної системи; наприклад препарати

                  з ехінацеї)

                         Імунобіопрепарати  отримують  різними  шляхами:  культивуванням

                  штамів  мікроорганізмів  і  клітин  еукаріотів,  екстракцією  речовин  з
                  біологічних  тканин  і  крові,  методами  біотехнології  (наприклад,  технології
                  рекомбінантної ДНК, технології створення гібридом) та ін.

                          До  імунобіологічних  препаратів  належать  вакцини,  анатоксини,
                  імуноглобуліни,  сироватки,  інтерферони,  пробіотики,  бактеріофаги,
                  антибіотики та ін.
                         Вакцини – препарати з ослаблених, вбитих збудників захворювань або

                  продуктів  їхньої  життєдіяльності,  що  їх  застосовують  для  формування
                  набутого активного імунітету (наприклад, БЦЖ проти туберкульозу)

                         Анатоксини  –  препарати із знешкоджених екзотоксинів бактерій, що
                  зберігають антигенні та імуногенні властивості (наприклад, стафілококовий
                  анатоксин).


                         Сироватки  імунні  –  це  препарати  сироватки  крові,  що  отримують
                  шляхом  імунізації  тварин  або  людини  і  використовуються  для  створення
                  пасивного імунітету (наприклад, протиправцева сироватка).
   1   2   3   4   5   6