Page 2 - Система

система людини, особливості її функціонування аденоїди. Для цієї тканини
характерна рання вікова інволюція (старіння). Так, лімфоїдна тканина тимусу
до 40 років повністю замінюється жировою.

Клітинний рівень. Клітини імунної системи здатні до рециркуляції,
тобто можуть проникати крізь стінки капілярів і переміщуватися між
клітинами за допомогою рідин внутрішнього середовища. Основними

клітинами імунної системи є лейкоцити, серед яких Т-лімфоцити й В-
лімфоцити. Імунна система постійно підтримує певну кількість своїх клітин
завдяки стовбуровим клітинами червоного кісткового мозку.
Молекулярний рівень. Молекули імунної системи секретуються її

клітинами і можуть функціонувати як самостійні агенти. Характерним
прикладом таких речовин є імуноглобуліни (антитіла), що утворюються В-
лімфоцитами.

Отже, структурними й функціональними компонентами імунної
системи людини є молекули, клітини та органи, що забезпечують здатність
організму розпізнавати й знешкоджувати чужорідний матеріал.

2.Особливості функціонування імунної системи людини

В організмі людини умовно розрізняють два види імунітету:
неспецифічний та специфічний. Неспецифічний (вроджений) імунітет
здійснюється речовинами (HCl, жовч, молочна кислота, лізоцим,
інтерферони, білки плазми) та клітинами (фагоцити, NК-лімфоцити) на всі

чужі білки та мікроорганізми незалежно від їхньої природи. Цей імунітет має
спадковий видовий характер і позбавлений імунологічної пам’яті.
Специфічний (адаптивний) імунітет здійснюється імунокомпетентними

речовинами (гуморальний імунітет) та клітинами (клітинний імунітет), що
діють і знищують тільки певний вид чужих білків або мікроорганізмів. В
основі специфічності імунітету – молекулярне розпізнавання чужорідних

антигенів за допомогою специфічних рецепторів клітин імунної системи та
антитіл. Ця форма імунітету має неспадковий набутий індивідуальний
характер і характеризується наявністю імунологічної пам’яті.

Імунна відповідь розвивається внаслідок здійснення цілого комплексу
імунних реакцій, що характеризуються імунологічною індивідуальністю. Для
кожного організму властивий свій генетично зумовлений тип імунної
відповіді. Основними формами імунної відповіді організму людини є

клітинний імунітет, гуморальний імунітет, імунологічна пам’ять та
імунологічна толерантність.

Інфекційний агент (патоген), що проник в організм, розпізнається
дендритними клітинами. Це особливі високочутливі клітини, здатні
розпізнавати молекули антигенів і презентувати його іншим клітинам