Page 3 - Екологічна політика

охорона біорізноманіття, охорона транскордонних водотоків і міжнародних
озер, зміна клімату, охорона озонового шару, охорона атмосферного повітря,
поводження з відходами, оцінювання впливу на довкілля.
Історично першим глобальним форумом з питань охорони довкілля стала
Стокгольмська конференція ООН 1972 р. За її ініціативою створено Програму
ООН з довкілля (ЮНЕП).
Важливою подією в діяльності міжнародного природоохоронного руху
була Генеральна Асамблея МСОП у 1978 р. Тоді ж було запроваджено такі
документи, як Червона книга, Зелена книга.
У 1983 р. була створена Всесвітня комісія з навколишнього середовища і
розвитку (Комісія Г. Х. Брундт- ланд). Якісно новим етапом щодо охорони
довкілля стала Конференція ООН, що відбулася в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро.
Представники 179 урядів прийняли низку документів про принципи і основні
дії з метою сталого розвитку. У 2015 р. на Саміті в Нью-Йорку було схвалено
Цілі сталого розвитку на період до 2030 р. У рамках цієї концепції й
реалізуються основні напрями сучасної екологічної політики України.
Ведучу роль у міжнародно-правовій охороні довкілля виконують
Генеральна Асамблея ООН і Всесвітня хартія природи.
Розвиток міжнародного співробітництва України у сфері охорони довкілля
передбачає:
• врахування рекомендацій всесвітніх самітів зі сталого розвитку;
• забезпечення участі в діяльності таких міжнародних організацій, як Орга-
нізація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Між-
народна спілка охорони природи (МСОП), Міжнародне агентство з атомної
енергії (МАГАТЕ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ),
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня
метеорологічна організація (ВМО);
• залучення зовнішньої допомоги в сектор охорони довкілля;
• актуалізація чинних міжнародних стандартів;
• забезпечення виконання важливих міжнародних документів (Конвенція про
оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному аспекті,
Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі, Конвенція із за-
хисту озонового шару та ін.).

Так, для забезпечення функціонування єдиної європейської мережі
природоохоронних територій, згідно з Бернською Конвенцією про охорону
дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, Україна
розробила та винесла на обговорення проект Закону «Про території
Смарагдової мережі».
Отже, міжнародне співробітництво України у сфері охорони
довкілля розвивається на рівні узгодження і коригування дій
державних органів у глобальних міжнародних програмах, а також
шляхом допомоги ЄС у реалізації конкретних проектів.

3. Червона книга та чорні списки видів тварин
Значення Червоного списку МСОП