Page 4 - Популяція

тощо).

Популяційний ареал - простір, заселений особинами конкретної
популяції. Так, у равлика виноградного - ареал ізольований локальний, досягає
декількох десятків метрів, у водяної полівки - лінійний тип ареалу, площею від
одного до декількох десятків гектарів, у лелеки білого - континуальний, що
включає гніздову територію, перелітні шляхи й місця зимівлі в Африці
Чисельність - загальна кількість особин, що входять до складу даної
популяції. У комах і рослин відкритих просторів чисельність у популяціях
може досягати тисяч і мільйонів особин, у популяції деяких ссавців може бути
кілька сотень або тисяч особин.

Щільність - середня кількість особин, що припадає на одиницю площі або
об'єму простору, зайнятого популяцією. Це змінна величина, яка залежить від
ендо- й екзогенних чинників.
Динаміка - це сукупність біологічних й екологічних процесів, що
змінюють розміри ареалу, чисельність особин, склад популяцій за статтю,
віком, поведінкою, розташуванням у просторі.
Дослідження динаміки популяцій передбачають вивчення таких
показників, як народжуваність, смертність, природний приріст, іміграція
(вселення), еміграція (виселення), виживання, швидкість відновлення,
причини вимирання та ін.

Які механізми регуляції й закономірності динаміки чисельності та
щільності популяцій?
Популяція сама по собі може підтримувати свою чисельність упродовж
необмеженого часу. На рівні популяцій існують процеси саморегуляції, що
приводять у відповідність чисельність популяції і єдність середовища
існування. Будь-яка популяція може сама регулювати свою чисельність так,
щоб не порушувалися відновлювані ресурси місць існування і не було потреби
в дії якихось зовнішніх чинників.
2. Основними механізмами регуляції чисельності популяцій є:
• регуляція взаємозв'язками із популяціями інших видів (наприклад, чисель-
ність рисі залежить від чисельності зайців); стабільне співіснування популяцій
двох видів, що конкурують за однаковий набір ресурсів за умови незмінності
екологічних чинників, є неможливим (закон Гаузе, або принцип
конкурентного витіснення) ;
• регуляція міграціями та розселенням (наприклад, міграції білок);
• регуляція суспільною поведінкою (наприклад, у суспільних комах у роз-
множенні беруть участь окремі самки-матки та самці, кількість яких
регулюється в процесі розмноження);
• регуляція територіальною поведінкою (наприклад, мічення території у
ведмедів, зубрів);
• регуляція перенаселенням і стресовою поведінкою (наприклад, явище
канібалізму чайок).
Будь-яка популяція теоретично здатна до необмеженого зростання чисель-
ності, але її обмежують ресурси, необхідні для нормального функціонування