Page 2 - Популяція

Статева структура - співвідношення особин різних статей, тобто відно-

шення кількості самців до кількості самок. У більшості живих організмів
кількість самців і самок майже однакова (1 : 1). Це первинне співвідношення
статей, яке визначається в момент запліднення. Вторинне співвідношення
статей у популяції встановлюється під дією умов середовища і особливостей
розмноження. За останні роки отримано дані, які свідчать про можливість
природного регулювання вторинного (у новонароджених)
Вікова структура - розподіл особин популяції за віковими групами.
Зазвичай у популяціях, які швидко зростають, значну частку становлять
молоді особини, у стабільних популяціях розподіл вікових груп є більш
рівномірним, а в популяціях, для яких характерне зменшення чисельності,
переважають особини старшого віку. Будь-яка природна популяція прагне до
встановлення стабільної вікової структури (правило стабільності вікової
структури)
Просторова структура - розподіл особин популяції по території, яку
вона займає.
Цей розподіл залежить від різноманітності умов довкілля та біологічних
особливостей виду, передусім від рухливості та поведінки. Розрізняють
випадковий (наприклад, розподіл дощових черв'яків у ґрунті), рівномірний
(наприклад, розподіл дерев у лісі) та груповий (наприклад, у слонів чи
приматів) типи розподілу особин у популяціях. Найчастіше в природі
трапляється груповий розподіл. За такого розміщення особин простежується
ефект групи, за якого зростає ймовірність виживання особин.
Етологічна структура - система взаємозв'язків між особинами, що

проявляється в їхній поведінці.
Так, основними формами організації популяцій тварин є поодинокий
(більшість павуків, качка-крижень) та груповий спосіб життя у вигляді
родин, колоній, зграй, табунів. Встановлено, що етологічна структура є
видоспецифічною, і її порушення може призводити до загибелі усієї популяції.
Класифікація популяції:
Багатьом видам рослин й тварин притаманні метапопуляції, тобто популя-

ції, що складаються із часткових популяцій, між якими наявний обмін
генетичним матеріалом. Такі види менш уразливі до дії негативних чинників
середовища. На практиці дослідники рідко коли мають справу зі справжніми
популяціями.
Незалежні популяції мають достатньо високий потенціал розмноження,
завдяки якому постійно відновлюється чисельність особин без надходження їх
з інших популяцій (наприклад, острівні популяції птахів).
Напівзалежні популяції можуть існувати тривалий час завдяки розмноженню
особин, але імміграція особин відчутно впливає на її чисельність та генетичну
структуру (більшість існуючих популяцій).
Залежні популяції - це популяції, в яких народжуваність не компенсує втрат.
Вони можуть існувати тільки за умови надходження особин із сусідніх
популяцій.
Метод мічення і повторного відлову полягає в тому, що з відведеної площі
відловлюють деяку кількість тварин, мітять їх (за допомогою кольорових