Page 5 - Формування

незначних змін умов існування і вузько спеціалізовані до умов середовища

життя. Наприклад, форель струмкова віддає перевагу швидким річкам з
чистою й прохолодною водою, багатою на кисень. Екологічно непластичними
видами є також коала сірий, який вживає листя й молоді пагони лише деяких
видів евкаліптів, велика панда – вид, який тепер відносять до родини Ведмежі

і який живиться бамбуком.
Отже, екологічну пластичність виду характеризує певний діапазон
витривалості до коливань екологічного чинника та поширеність у

середовищі існування.
4. Адаптивний потенціал (від лат. potentia – сила) – міра
пристосувальних можливостей виду в мінливих умовах довкілля. Ця здатність

має спадковий характер, і міра її прояву залежить від біотичного потенціалу,
що відображає здатність популяцій до розмноження й виживання за
оптимальних умов. Пластичність видів визначається нормою реакції, тобто

здатністю генотипу залежно від умов середовища формувати в онтогенезі різні
фенотипи.
Високий адаптивний потенціал мають екологічно пластичні види. Саме
такі види здатні заселяти нові місця проживання або ті, які дуже змінилися. В

умовах руйнування екосистем вони завдяки екологічній пластичності
встигають набути нових адаптацій і виживають.

Отже, екологічну пластичність виду визначають генетична
пластичність та адаптивний потенціал.

5.Адаптивна радіація – еволюційний процес виникнення в межах

певної систематичної групи форм, пристосованих до різних умов існування.
Класичним прикладом адаптивної радіації є урізноманітнення плацентарних
ссавців, що розпочалося одразу після вимирання динозаврів наприкінці

мезозойської ери (близько 66 млн років тому). У ті давні часи ці ссавці були
дрібними комахоїдними істотами, подібними до землерийок. Саме ці тварини
еволюціонували в сучасні групи бігаючих, літаючих, плаваючих ссавців.

Вихідними видами в адаптивній радіації є зазвичай екологічно пластичні
види. Згідно з правилом походження від неспеціалізованих предків, нові
великі групи беруть початок не від вищих представників предкових груп, а від

порівняно неспеціалізованих. Ссавці виникли не від високоспеціалізованих, а
від неспеціалізованих видів рептилій. Причиною походження нових груп від
неспеціалізованих предків є те, що відсутність спеціалізації визначає
можливість виникнення нових пристосувань.