Page 2 - Моніторинг

• визначати спрямованість спадкової мінливості в популяціях людини;

• визначати частоту деяких мутацій та інтенсивність мутаційного
процесу;
• проводити «інвентаризацію» та створювати реєстр спадкових
захворювань людини;
• прогнозувати кількість людей зі спадковими захворюваннями;
• оцінювати шкідливий вплив мутагенних чинників середовища.

Напрямки генетичного моніторингу:
➢ фенотипічний моніторинг (спостереження за частотою домінантних
мутацій);
➢ біохімічний моніторинг (виявлення біохімічних порушень);
➢ цитогенетичний моніторинг (спостереження вивчення частоти
хромосомних та геномних мутацій);
➢ молекулярно-генетичний моніторинг (розробляють з метою виявлення
генетичних порушень);
➢ моніторинг архівних документів (для визначення темпів мутаційного
процесу за змінами частот летальних мутацій).
Головні завдання генетичного моніторингу полягають у визначенні
темпу мутаційного процесу в населення; розрахунку генетичного вантажу і
шкоди для здоров’я у зв’язку з цим.

2.Особливості генофонду людських спільнот та чинники, які
впливають на їх формування
Генофонд людини — це сукупність усіх генів у загальній популяції
людини як біологічного вигляду (гени всіх живих на Землі людей).
Спільна популяція людини позначає сукупність усіх людей Землі.
Спільна популяція сучасної людини поділяється на:
✓ раси (австралійська, азіатська, європейська, негроїдна);
✓ нації (американці, китайці, монголи, українці, татари тощо);
✓ народи і народності (великі й малі популяційні групи);
✓ етнічні групи (близько 5-6 тис.) — у кожній групі своя мова
спілкування.

Мал. 1 Популяції людини