Page 4 - Систематика
P. 4

неможливо  розрізняти  за  зовнішніми  ознаками.  Це  види-двійники  -
               морфологічно схожі між собою, але відрізняються за іншими ознаками. Так, за

               назвою пацюк чорний виявлено два ви-ди-двійники, в яких 38 та 42 хромосоми.
               Каріотипічний  (генетичний)  критерій  пов'язаний  з  вивченням  кількості
               хромосом  у  каріотипі  та  особливостей  їхньої  будови.  Саме  ці  особливості
               визна-чають  генетичну  відокремленість  як  головну  ознаку  виду.  Це
               пояснюється тим, що особливості та кількість хромосом впливають на перебіг
               мейозу  й  забезпечують  відносну  генетичну  ізоляцію  видів  у  природі.  У  тих
               випадках,  коли  міжвидове  схрещування  все  ж  таки  відбувається,  гібридні

               особини  або  є  стерильними,  або  із  меншою  життєздатністю.  Це  один  із
               найнадійніших  критеріїв,  проте  й  він  не  є  абсолютним.  Так,  усі  шість  видів-
               двійників малярійного комара мають 2П = 2, 46 хромосом є не лише в каріотипі
               людини, а й у люпину.
               Фізіологічний критерій полягає в подібності процесів життєдіяльності особин

               одного виду.
               Репродуктивний  критерій  пов'язаний  із  неможливістю  схрещування  особин
               різних  видів  через  морфологічні,  етологічні,  каріотипічні  та  інші  відмінності.
               Але й цей критерій «спрацьовує» не завжди: встановлено чимало різних видів,
               які  можуть  схрещуватися  в  природі  й  давати  плідні  гібриди.  Прикладами  є
               міжвидові гібриди зайця-русака й зайця-біляка, одно- й двогорбого верблюдів,
               терену й аличі та ін.

               Біохімічний критерій для визначення видової належності передбачає ана¬ліз
               особливостей  будови  і  складу  макромолекул  та  перебігу  певних  біохімічних
               реакцій. Так, особини одного виду мають спільну структуру ДНК, синтезують
               подібні білки. Але й біохімічний критерій є відносним. Наприклад, для особин
               виду характерний білковий поліморфізм або в особин різних видів є однакові

               гени.
                 Географічний критерій пов'язаний з тим, що кожен вид займає певну тери-
                 торію або акваторію (ареал). Але у величезної кількості видів ареали або збі-
                 гаються,  або  перекриваються.  Крім  того,  існують  види,  що  не  мають  чітких
                 меж  поширення,  а  також  види-космополіти  (ряска,  кімнатна  муха,  рудий
                 тарган), що мешкають на величезних просторах суходолу або Океану.

                 Екологічний  критерій  передбачає  пристосованість  до  певних  умов
                 існу¬вання. Для кожного виду характерні певні умови середовища існування,
                 що їх називають екологічною нішею. Так, жовтець їдкий росте на заплавних
                 луках,  а  жовтець  повзучий  -  по  берегах  річок.  Однак  існують  види,  які  не
                 мають суворої екологічної приуроченості.

                 Критерії виду пов'язані між собою і визначають якісну особливість виду. Але
                 жоден з них не є абсолютним. Лише в сукупності описані критерії дають змогу
                 з  достатньою  надійністю  встановити  приналежність  організму  до  того  чи
                 іншого виду.
   1   2   3   4   5