Page 2 - Систематика
P. 2

  геносистематика  (вивчення  нуклеотидного  складу  ДНК  і  РНК  у
                          різних організмів);
                      Останнім  часом  набула  значного  поширення  молекулярна  систематика,
                 побудована на аналізі генетичного матеріалу.
                      Основними напрямами сучасної систематики є:
                     цифровий (фенетика);

                      еволюційний (філістика);
                      філогенетичний (кладистика).
                   Фенетична  систематика  ґрунтується  на  загальній  подібності  організмів  і
                 може не відображати філогенетичні зв'язки. Родовідне дерево у цьому випадку
                 називається дендрограмою.
                  Еволюційна систематика ґрунтується на знаннях еволюційних відносин між
                 спорідненими групами й подібності багатьох ознак організмів.
                       Філогенетична  систематика  -  напрям  біосистематики,  що  визначає
                 еволюційні взаємини серед різних видів на Землі, як сучасних, так і вимерлих.
                 Інша назва цього напряму - кладистика (від грец. кладос - гілка) через те, що
                 організми  класифікують  у  порядку  їхнього  відгалуження  від  еволюційного
                 дерева,  незважаючи  на  морфологічну  подібність.  Засновником  та  автором
                 кладистики є німецький ентомолог В. Хенніг (1913-1976)
                       Відповідно до завдань, що стоять перед систематикою, у її складі
                 видокремлюють розділи - таксономію та номенклатуру.
                                         Таксономі
                   я- вивчає принципи,
                   методи і правила
                   класифікації
               Головна  мета  біологічної  таксономії  -  створення  природної  системи
               органічного світу та з'ясування філогенетичної спорідненості.
               Біологічна  номенклатура  вивчає  систему  наукових  назв  та  правил
               найменування  груп  живих  організмів,  об'єднаних  за  певними  спорідненими
               зв'язками. Для зведення цих правил існують спеціальні номенклатурні кодекси
               (наприклад,  «Міжнародний  кодекс  ботанічної  номенклатури»,  «Міжнародний
               кодекс зоологічної номенклатури»).
               Отже,          сучасна           систематика            описує          й        упорядковує
               існуючі  й  вимерлі  види,  класифікує  та  визначає  еволюційні  зв'язки
               для створення системи органічного світу.

                   3. Принципи наукової класифікації організмів

                   Класифікація  (від  лат.  classis  -  розряд,  facio  -  робити)  -  це  розділ
               систематики,  в  якому  живі  організми  розподіляють  за  певною  системою
               ієрархічно  організованих  категорій-таксонів.  Класифікувати  організм
               певного виду  -  це визначити ступінь його подібності й відмінності від інших
               організмів та вказати місце в системі органічного світу. Лише застосування різ-
               них методів систематики, глибокий аналіз ознак будови, функцій, поведінки та
               ретельне  дослідження  філогенетичних  зв'язків  дають  змогу  віднести  вид  до
               певного царства, типу, класу тощо.
                   Розподіл  організмів  на  групи  здійснюється  за  допомогою  систематичних
               категорій, якими є домен, царство, тип, клас, ряд, родина, рід і вид. Домени
               поєднують декілька царств, царства - поєднують типи і т. д. У систематиці цей
               принцип  називають  принципом  ієрархії.  У  систематиці  рослин  й  бактерій
               замість типу й ряду використовують відділ і порядок. За необхідності можуть
   1   2   3   4   5