Page 4 - Біорізноманіття

Характерними особливостями всіх грибів і грибоподібних організмів є те,
що вони отримують потрібні їм речовини з навколишнього середовища,
поглинаючи їх поверхнею свого тіла.
Тобто, як і автотрофні еукаріоти, гриби і грибоподібні організми є
осмотрофами. Такому способу живлення сприяє те, що їхнє тіло має форму

міцелію. Міцелій — це гігантська розгалужена структура, окремі ниткоподібні
відростки якої називаються гіфами.
Але крім води і мінеральних речовин цим організмам доводиться поглинати
із зовнішнього середовища ще й органічні речовини, бо всі вони є гетеротрофами
і не здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних.
Більшість грибів мають міцеліальну будову, але трапляються й типові

одноклітинні форми (наприклад, дріжджі).
Представники різних груп слизовиків здатні утворювати плазмодії
(гігантські рухомі багатоядерні клітини) або псевдоплазмодії (скупчення окремих
клітин, які можуть рухатися узгоджено).
Ще однією характерною однакою грибів є наявність у їхніх клітин

клітинної стінки. Утворюється вона різними полісахаридами. Наприклад, у
більшості справжніх грибів вона містить бета-глюкани та хітин, але в деяких
випадках хітин майже відсутній (дріжджі) або замінений на хітозан (мукор). У
несправжніх грибів клітинна стінка утворюється з целюлози.

4. Особливості та різноманітність тварин

Найбільш інформативними для науковців щодо визначення місця справжніх
тварин у системі еукаріотів виявилися не гетеротрофне живлення і наявність
глікокаліксу, а такі цитологічні критерії, як кількість й розташування джгутиків,
форма мітохондріальних крист.
У сучасній системі органічного світу (С. Едл із співавторами, 2012) для
справжніх тварин визначили місце в групі Задньоджгутикові. Ця назва позначає
заднє розташування джгутика в рухомій клітині , тоді як інші еукаріоти здебільшо-
го мають передній джгутик.

Мітохондрії еукаріотів належать до найбільш консервативних органел, особ-
ливості яких не змінюються в ході адаптивної еволюції, тому будова мітохондрій
вказує на походження певної еукаріотичної групи надійніше, ніж анатомічні чи
фізіологічні ознаки. У справжніх тварин мітохондрії мають пластинчасті кристи,
що є важливою відмінністю від інших груп, у яких мітохондрії можуть мати