Page 2 - Біорізноманіття

філогенетичну спорідненість з інфузоріями, форамініферами, радіоляріями та
споровиками.

А така група, як евгленові водорості належить до групи Екскавати й споріднена із
джгутиконосцями (трипаносоми, лейшманії). Ми розглянемо лише водорості, які
належать до рослин

Глаукофітові водорості (від грец. глаукос - синьо-зелений, фітос - рослина) -
одноклітинні рослинні організми, які живуть лише у прісноводних водоймах і
болотах.

Червоні водорості - це одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні, здебільшого
морські, організми. Характерне забарвлення червоних водоростей визначається
передусім наявністю особливих пігментів - фікобілінів.

Зелені водорості - рослинні організми із зеленим кольором слані, що визначається
переважаючими зеленими пігментами.

Харові водорості - це багатоклітинні організми, які поєднують ознаки водоростей і
вищих рослин. Ззовні ці водорості схожі на хвощі. Ознаками харових водоростей є
особливий верхівковий ріст, наявність вузлів і різних клітин у вузлах,
багатоклітинні органи для статевого й вегетативного розмноження.

ВИЩІ РОСЛИНИ, або Ембріофіти (Embryophyta), або наземні рослини, - група
зелених рослин, пристосованих до життя на суходолі.

За сучасними уявленнями, до вищих рослин належать Мохоподібні та Судинні
рослини, представлені групами Судинні спорові та Насіннєві.

ВИЩІ РОСЛИНИ (Ембріофіти) - це багатоклітинні рослини,
в яких наявні тканини, органи та відбувається цикл
відтворення з чергуванням поколінь.

Мохоподібні - це невисокі трав'янисті рослини, які є найбільш примітивними з
вищих рослин. Про це свідчить їхня подібність із водоростями, як-то: відсутність
ксилеми і флоеми, наявність ризоїдів, сланева будова тіла.
Водночас мохоподібні є вищими рослинами, які мають ознаки пристосування до
життя на суходолі. У них з'явились покривні й основні тканини, прості за будовою
стебло і листки.
Найвідомішими представниками справжніх мохів є зозулин льон і сфагнові
(торф'яні) мохи. Дослідженням мохоподібних займається окремий розділ ботаніки
- бріологія.

Для Судинних рослин (Tracheophyta), до яких належать Судинні спорові та
Насіннєві, характерна тенденція до переваги і вдосконалення спорофіта при од-
ночасному спрощенні гаметофіта. У цієї групи вже з'являються провідні тканини,
які виконують дві важливі функції. По-перше, вони утворюють транспортну
систему, що здійснює переміщення поживних речовин і води по всьому тілу.

По-друге, тіло рослини отримує внутрішню опору.