Page 4 - Екологічні проблеми

(наприклад, масове розмноження ціанобактерій).
Серед екологічних наслідків біосферного забруднення глобального значення
набули парниковий ефект, озонові діри, кислотні опади, смог, цвітіння води,
евтрофікіція водойм та ін.
На рівні екосистем привнесення або вилучення певних речовин спричиняє
порушення їх структури й функціонування. Такі порушення можуть призвести
до негативних наслідків на рівні екосистем: накопичення забруднювачів
трофічними рівнями, збільшення або зменшення таксономічного різноманіття
екосистеми, зниження первинної продуктивності екосистеми, що впливає на
видовий склад редуцентів і консументів, її стійкість і стабільність та ін.
На популяційно-видовому рівні у більшості видів рослин спостерігаються:
зниження енергії проростання насінин, гальмування процесів росту й
розвитку, морфологічні порушення кореневої системи та пагонів. У
природних популяціях тварин змінюються вікова, генетична, просторова й
статева структура, інтенсивність розмноження, вік досягнення статевої
зрілості та ін. Найбільший негативний вплив відчувають живі організми, чия
життєдіяльність пов'язана з ґрунтом (едафобіонти) та дном водойм (бентос),
оскільки саме в цих ділянках накопичуються забруднювачі.
На рівні організмів найвразливішими до забруднення є тканини, у яких відбу-
ваються активні процеси поділу. Через те меристеми зелених рослин,
ретикулярні тканини червоного кісткового мозку хребетних тварин і людини
зазнають найбільшої шкоди. Результатом такого впливу є онкологічні
захворювання. Найчутливіши- ми до забруднювачів є ранні стадії розвитку:

негативна дія полютантів призводить до появи різних вад розвитку.

3. Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля
ЯКІСТЬ ДОВКІЛЛЯ - міра відповідності навколишнього середовища і при-
родних умов потребам людей та інших організмів. Ця найзагальніша
властивість довкілля оцінюється передусім через вплив і розвиток негативних
процесів у екосистемах.
Організаційні засади оцінювання впливу на довкілля, спрямованого на
запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екобезпеки, охорони довкілля,
раціонального природокористування, регулюються Законом України «Про
оцінку впливу на довкілля» від 2017 р. Для визначення, обмеження,
передбачування змін й якості довкілля застосовують певні механізми. Це
екологічна експертиза, екологічні нормування, прогнозування,
сертифікація, стандартизація, ліцензування, екологічний аудит
(перевірка).
Оцінювання впливу забруднення на довкілля здійснюється на державному
рівні шляхом екологічної експертизи за певними параметрами (наприклад,
кількість сполук важких металів, температура, кількість кисню, СО 2, N0 в
атмосфері).
Екологічне нормування - це закріплення на законодавчому рівні певних
правил, вимог, стандартів щодо охорони довкілля, використання природних
ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.