Page 2 - Адаптації
P. 2

Ендопаразити переважно або повністю ростуть в організмі рослини-хазяїна, а
                  залишають  тіло  господаря  лише  для  здійснення  розмноження  (наприклад,
                  рафлезії).
                        Тварини-паразити мають найрізноманітніші адаптації, які полегшують
                  існування  в  специфічних  умовах  гостального  середовища.  Серед

                  морфологічних  адаптацій  тварин  відокремлюють:  розвиток  органів
                  прикріплення  (присоски  у  сисунів,  гачки  у  стьожаків,  кігтики  у  вошей),
                  зменшення  розмірів  тіла  для  внутрішньоклітинного  або  тканинного
                  паразитування  (лейшманії,  споровики),  антиферментні  покриви  (наприклад,
                  тегумент  у  плоских  червів,  кутикула  аскариди),  втрату  органів  або  навіть
                  систем органів (втрата травної й нервової систем у стьожаків). Прикладами
                  фізіологічних  адаптацій  є  анаеробне  дихання  у  гельмінтів,  антизсідальні
                  властивості слини п'явок.
                        Особливе  значення  для  тварин-паразитів  мають  репродуктивні
                  адаптації, якими є гермафродитизм, розвинута статева система й підвищена
                  плодючість, наявність основного й одно го або декількох проміжних хазяїв,
                  партеногенез на стадії личинок та ін.
                  2. Вплив паразитів на організм хазяїна
                        Серед  найзагальніших  ознак  паразитизму  відокремлюють  зв'язок  з
                  організмом хазяїна, залежність від його поживних речовин та певний ступінь
                  небезпеки  для  хазяїна  (патогенність).  У  чому  полягає  сутність  впливу
                  паразитів?
                        Механічні  впливи  виявляються  у  пошкодженні  клітин,  тканин  й
                  органів під час прикріплення, живлення, розвитку або міграцій паразита. Ці
                  впливи  призводять  до  порушення  структури  та  функцій  органів.  Так,
                  печінковий  сисун  може  спричиняти  закупорення  кишечнику  або  жовчних
                  шляхів, личинки аскариди, проникаючи в кров, руйнують стінки кишечнику,
                  трутовик спричиняє трухлявіння дерев.
                  Токсичний вплив здійснюють отруйні речовини (токсини) паразитів, що є
                  продуктами  їхньої  життєдіяльності.  Наприклад,  токсини  малярійного
                  плазмодія,  потрапляючи  з  еритроцитів  у  кров,  провокують  напади  малярії.
                  Трофічний вплив пов'язаний з використанням паразитами поживних речовин
                  цитоплазми,  рідин  внутрішнього  середовища,  перетравленої  їжі  травного
                  каналу, що веде до виснаження організму хазяїна.
                   Алергічний  вплив  виявляється  через  виділення  паразитами  речовин-
                  алергенів, що супроводжується алергічними реакціями.
                  Сприяючий  вплив  паразити  чинять  на  хвороботворні  віруси  та
                  мікроорганізми,  які  за  їхньою  допомогою  поширюються  організмом  або
                  потрапляють в організм.Так, повитиця й попелиці переносять віруси рослин,
                  москіти й комарі - твариноподібних паразитів.
                    Етологічний  вплив  пов'язаний  з  маніпуляціями  поведінки  хазяїв,  що
                  здійснюється  за  допомогою  хімічних  речовин.  Так,  одноклітинний  паразит
                  токсоплазма  примушує  мишей  шукати  кішок,  які  бажають  їх  з'їсти,  круглі
                  черви-нематоморфи  змушують  цвіркунів  кидатися  у  воду,  щоб  черв'як  міг
                  отримати доступ до води, плоский черв'як лейкохлоридій парадоксальний у
                  щупальцях равликів нагадує гусеницю, чим привертає увагу птахів, які його
                  проковтують.
   1   2   3   4