Page 7 - Життєві форми

ТЕМА: «ПОНЯТТЯ ПРО СПРЯЖЕНУ ЕВОЛЮЦІЮ (КОЕВОЛЮЦІЮ) ТА

(КОАДАПТАЦІЮ). ОСНОВНІ СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ ТА
АДАПТАЦІЇ ДО НИХ ОРГАНІЗМІВ»

ПЛАН
1. Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію) та коадаптацію.
2. Основні середовище існування та адаптації до них організмів
3. Вплив організмів на середовище існування
4. Закономірності взаємодії між організмами та середовищем існування

1. Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію) та коадаптацію.

КОЕВОЛЮЦІЯ або спряжена еволюція, або коадаптивна еволюція, -
еволюційна взаємодія організмів різних видів, які не обмінюються
генетичною інформацією, але об'єднані тісними екологічними зв'язками.
Першим концепцію коеволюції запропонував у 1968 р. М. В. Тимофєєв-
Ресовський (1900-1981). З погляду еволюційної біології біологічні види не
можуть зупинитися у своєму розвитку. Навіть за відсутності змін неживої
природи організми змінюються, оскільки співіснують з іншими видами, які
також еволюціонують.

У процесі коеволюції видів складаються такі взаємовідносини, за яких ви-
ди-партнери стають певною мірою взаємно необхідними. Наприклад, бджола
медоносна, добуваючи нектар й пилок, здійснює перехресне запилення
квіткових рослин; хижаки, вибраковуючи серед своїх жертв неповноцінних
особин, стають важливими регуляторами їхньої чисельності. Результатом
коеволюції є взаємні адаптації двох видів (коадаптації), що забезпечують
можливість їхнього спільного існування та підвищення стійкості
біогеоценозу як цілісної біологічної системи.

Отже, коеволюція створює комплекс сумісних адаптацій
у різних видів, що забезпечує стабільне функціонування
природних саморегулювальних екосистем.

Якими є механізми формування коадаптацій?

Коадаптація - взаємопристосування різних видів у процесі спряженої
еволюції до нових умов існування. Найбільш досліджено коадаптації у
системі «тварини-запилювачі - квіткові рослини». У квіткових їхні квіти
різного забарвлення, склад нектару, форма пилкових зерен, виділення
ароматичних речовин, часто й сама будова квітки формуються спряжено зі
здатністю різних видів тварин (комах, птахів, кажанів, молюсків, приматів)
розрізняти кольори, споживати нектар і пилок, сприймати запахи тощо.
Прикладом коадаптації є й взаємопристосування форми квітки та будови
ротового апарату комах .
Велика кількість коадаптацій формується на основі харчових (трофічних)
зв'язків. Наприклад, різні види тварин (сойки, бурундуки, шишкарі),
споживаючи насіння й плоди, сприяють розселенню рослин.

Коадаптивні пристосування є екосистемними адаптаціями, що
відповідають пристосуванням міжвидового рівня й виникають всередині
екосистем. Коадаптації здійснюються й реалізуються на рівні популяцій,
оскільки саме популяції є елементарними одиницями еволюції. Формування
коадаптацій відбувається упродовж тривалого часу на основі змін
генетичного матеріалу під контролем природного добору. Коадаптації, що
відбуваються водночас із екологічною спеціалізацією, забезпечують