Page 2 - Репродукція
P. 2

Переваги нестатевого розмноження:


                      ➢  потрібна  лише  одна  батьківська  особина  (за  статевого  —  дві);  не
                         потрібні  спеціальні  механізми  на  кшталт  запилення,  за  якого  марно
                         гине  багато  гамет;  не  потрібно  витрачати  час  та  енергію  на  пошуки
                         партнера;
                      ➢  утворюються  генетично  ідентичні  нащадки;  якщо  вид  добре
                         пристосований  до  свого  середовища,  то  генетична  ідентичність
                         нащадків є перевагою, оскільки зберігаються вдалі комбінації генів;
                      ➢  сприяє розселенню та поширенню виду (гриби — спорами, рослини —
                         повзучими кореневищами тощо);
                      ➢  швидке розмноження (бактерії здатні до поділу кожні 20 хвилин;

                         Недоліки нестатевого розмноження:
                      •  відсутність генетичної мінливості серед нащадків;
                      •  марна  втрата  енергії  та  речовин  за  розмноження  спорами,  велика
                         частина з яких не потрапляють у сприятливе місце для проростання;


                  2.  Статеве  розмноження  і  статевий  процес.  Способи  статевого
                  розмноження


                        За статевого розмноження нащадки утворюються внаслідок злиття двох
                  гаплоїдних гамет з утворенням диплоїдної зиготи, з якої розвивається новий
                  організм. Процес злиття гамет називають заплідненням. Під час запліднення
                  зливаються ядра гамет, і це призводить до об’єднання двох наборів хромосом
                  — батька та матері.
                        Чоловічі та жіночі особини утворюють різни типи гамет. Існують види, у
                  яких і чоловічі, і жіночі гамети утворює один і той же організм, який має і
                  жіночі,  і  чоловічі  репродуктивні  органи.  Такі  організми  називають
                  гермафродитними,            або    двостатевими.        До     них     належать       багато
                  одноклітинних  (парамеція),  кишковопорожнинних  (обелія),  плоскі  черви
                  (свинячий  ціп’як),  малощетинкові  черви  (дощовий  черв’як),  ракоподібні
                  (морський жолудь) та молюски (виноградний равлик), деякі риби та ящірки, а
                  також більшість квіткових рослин. Види, у яких окремо існують чоловічі та
                  жіночі  особини,  називають  роздільностатевими.  До  них  належать
                  більшість тварин та людина.
                        Поліембріонія — процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої
                  яйцеклітини.  Поліембріонія  досить  поширена  серед  різних  груп  тварин
                  (війчасті та кільчасті черви, іноді у членистоногих, риб, птахів і ссавців). Як
                  постійне  явище  вона  притаманна  деяким  комахам  (наприклад,  їздцям)  і
                  ссавцям  (наприклад,  броненосцям).  У  людини  у  разі  поліембріонії
                  народжуються  однояйцеві  близнята,  які  мають  ідентичний  набір  спадкової
                  інформації.
                        У рослин за поліембріонії в одній насінині розвивається кілька зародків
                  (тюльпани, лілії, латаття, суниці тощо). Додаткові зародки в насінині можуть
   1   2   3   4   5   6