Page 3 - Мінливість

складається з окремих пов’язаних між собою властивостей фенотипу
організму, розміщених у порядку зростання чи спадання кількісного
вираження властивості (розміри листка, зміни інтенсивності забарвлення
хутра та ін.).
Варіаційна крива є графічним відображенням прояву модифікаційної
мінливості. Вона демонструє як діапазон варіації властивості, так і частоту
зустрічальності окремих варіант.
Після побудови кривої видно,
що найбільш часто трапляються 120
середні варіанти прояву властивості. 100
Причиною цього є дія факторів 80
навколишнього середовища на хід 60
онтогенезу. Деякі фактори
пригнічують експресію генів, інші 40
посилюють. Майже завжди ці 20
фактори, однаково діючи на 0
онтогенез, нейтралізують один 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
одного, тобто крайні вияви ознаки V (варіанта)
мінімізуються за частотою
зустрічальності. Мал 2. Середня величина мінливості

Для характеристики мінливості ознаки вираховують її середню
величину (М) за формолою:
М=(V*P) n, де М – середня величина ознаки; V – варіант; Р – частота
варіантів, n – загальна кількість варіантів.

3. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості

При дослідженні ознак найчастіше проявляється ряд статистичних
закономірностей.
• Будь-яка ознака може змінюватися лише в певних межах. Гени
визначають не готові прояви ознак, а норму реакції ознаки, тобто певні
межі, у яких вони можуть змінюватися залежно від інтенсивності дії
чинників середовища.
• Різні ознаки мають різний розмах норми реакції. Для вивчення норми
реакції використовують генетично однорідний матеріал, який
вміщують у різні умови зовнішнього середовища.
• Більшість організмів мають величину ознаки середню або близьку до
середньої. Це пояснюється тим, що поєднання тільки сприятливих або
лише несприятливих умов трапляється рідко. Організмів з великими
відхиленнями ознак від середніх величин у природі дуже мало.

• На розмах модифікаційної мінливості впливають зовнішні та внутрішні
умови.